Епілептична енцефалопатія у дітей

Епілептична енцефалопатія у дітей

Нижче ви знайдете посібник для батьків — він допоможе зрозуміти, як лікується епілептична енцефалопатія у дітей і що можна зробити для поліпшення якості життя.

Епілептична енцефалопатія (ЕЕ) — це вид епілепсії, прояви якої можуть призводити до ушкодження головного мозку. Енцефалопатія є тяжким варіантом перебігу захворювання, при якому у більшості випадків спостерігаються не лише епілептичні напади, а й когнітивні порушення різного ступеня тяжкості.

Дебют цих захворювань у більшості випадків припадає на ранній вік — на тлі нормального або вже порушеного розвитку. Медицина знає кілька десятків різних ЕЕ; із найпоширенішими з них ми познайомимо вас у цій статті.

Епілептична енцефалопатія у дітей проявляється не лише судомними нападами, а й порушеннями розвитку. Захворювання впливає на роботу мозку загалом, тому симптоми можуть відрізнятися залежно від віку дитини, форми енцефалопатії і тяжкості перебігу хвороби.

Найчастіше зустрічаються такі ознаки:

  • часті й різноманітні епілептичні напади: спазми, судоми, абсанси, міоклонії тощо);
  • уповільнення або зупинка розвитку: дитина перестає опановувати нові навички або втрачає вже набуті;
  • мовні порушення: дитина починає говорити пізніше, використовує менше слів, може перестати розуміти звернену мову;
  • труднощі з увагою, пам’яттю й навчанням;
  • порушення моторики й координації, тремор, незграбність рухів;
  • зміни поведінки — підвищена дратівливість, замкнутість або, навпаки, надмірна активність.

Важливо пам’ятати, що у кожної дитини енцефалопатія може проявлятися по-різному. В одних на перший план виходять судоми, в інших — затримка мовлення або проблеми з навчанням. Саме тому при найменших підозрах обов’язково зверніться до лікаря та пройдіть обстеження: що раніше розпочато лікування, то більше шансів зберегти розвиток дитини.

Епілептична енцефалопатія у дітей
  • Міоклонічна енцефалопатія раннього віку

Рання міоклонічна енцефалопатія — рідкісна віковозалежна форма епілепсії. Діагноз підтверджується за допомогою ЕЕГ, на якій виявляють специфічну епілептичну активність, притаманну саме цій ЕЕ. На жаль, у більшості випадків цей тип хвороби є стійким до медикаментозного лікування протисудомними препаратами.

  • Синдром Веста

Синдром Веста — віковозалежний епілептичний синдром із групи дитячих епілептичних енцефалопатій, що характеризується особливим видом нападів — інфантильними спазмами. Захворювання може призводити до серйозних когнітивних порушень, тому вкрай важливо якнайшвидше провести діагностику і призначити відповідне лікування.

Причиною синдрому зазвичай є ураження головного мозку, яке найчастіше виникає під час гіпоксії (кисневого голодування мозку) при пологах. Також причиною можуть бути інфекційні захворювання, структурні патології мозку, генетичні порушення тощо.
У більшості випадків потрібне інтенсивне медикаментозне лікування, щоб запобігти подальшим когнітивним порушенням у дитини. Докладніше — у матеріалі «Синдром Веста».

  • Синдром Драве

Це дитяча епілептична енцефалопатія спадкового характеру, що проявляється епілептиформними нападами і призводить до когнітивних порушень. Частіше трапляється у дівчаток, ніж у хлопчиків. Як правило, до 5 місяців батьки не помічають відхилень у розвитку, проте після цього віку енцефалопатія дає про себе знати.

У дитини виникає багато різних типів нападів: фокальні, фебрильні, міоклонічні та генералізовані судомні. Додатково можуть з’являтися тремор, дизартрія, атаксія, порушення моторики тощо.

На жаль, більшість дітей із цим синдромом малочутливі до медикаментозної терапії. Втім, у частини пацієнтів вдається зменшити частоту нападів за допомогою протисудомних засобів. Докладніше — у матеріалі «Синдром Драве».

  • Синдром Леннокса-Гасто

Синдром Леннокса-Гасто характеризується численними нападами різних типів та інтелектуальними порушеннями різного ступеня. У кожної п’ятої дитини раніше діагностували синдром Веста.

Діти з цим синдромом можуть мати тонічні, міоклонічні пароксизми, атипові абсанси, атонічні пароксизми та інші види нападів. Важливою ознакою є наявність інтелектуальної недостатності, яка на початку може бути малопомітною, але прогресує без своєчасної діагностики й лікування.

Наразі існує перелік препаратів, що вважаються найбільш ефективними для лікування цього синдрому. Докладніше — у статті «Синдром Леннокса — Гасто».

Як розібратися в діагнозі та зрозуміти, що робити далі?

Що робити, якщо препарати не допомагають, а напади стають важчими? Які обстеження потрібно пройти? Які існують методи лікування?

Експертне керівництво допоможе батькам систематизувати знання — про лікування, прогнози та особливості життя з епілептичною енцефалопатією:

📖 Читайте докладніше про книгу «Дитяча епілепсія від А до Я»

«Після встановлення діагнозу синові, ми відчували лише страх і розгубленість. Але коли почали читати книгу професора, зрозуміли, що нам потрібно робити і як допомогти дитині. Це повернуло нам надію та сили».
–
Ірина

  • Синдром Ландау-Клеффнера

Синдром Ландау-Клеффнера (ЛКС, набута афазія) — рідкісне захворювання, що характеризується епілептичними нападами з поступовою або раптовою регресією мовленнєвого розвитку. Частіше зустрічається у хлопчиків, зазвичай проявляється у віці 3–8 років.

Типи нападів можуть бути різними, але ключова особливість — регресія мовлення. Вона може розвиватися як стрімко, так і повільно: дитина починає говорити коротшими фразами, використовувати менше слів, перестає розуміти звернену до неї мову.

У більшості випадків причина синдрому лишається невідомою, однак описані випадки його виникнення у дітей із тяжкими ураженнями скроневих часток мозку. Докладніше — у матеріалі «Синдром Ландау-Клеффнера».

  • Електричний епілептичний статус повільнохвильового сну (ESES)

ESES — один із синдромів групи епілептичних енцефалопатій. Це віковозалежний статус, який вважається складним для діагностики, адже в частини пацієнтів може не супроводжуватися яскравими клінічними проявами. Найчастіше фіксується у дітей від приблизно 2-річного віку.

Окрім різних видів епілептичних нападів, у пацієнтів можуть спостерігатися загальна когнітивна регресія, проблеми з розумінням, регрес мовленнєвих навичок, труднощі з концентрацією уваги, орофаціальна дисфункція тощо.

Мета лікування — зупинити подальше ушкодження мозку та погіршення стану і когнітивних функцій. Залежно від клініки можливі медикаментозна терапія та/або хірургічне втручання.

⚡ Коли напади продовжуються, а лікування не допомагає

Якщо у дитини зберігаються напади, незважаючи на лікування, важливо отримати другу думку. Ізраїльський дитячий епілептолог професор Урі Крамер проводить онлайн-консультації для батьків — аналіз діагнозу, підбір терапії та оцінка побічних ефектів.

💬 Консультація проходить онлайн.

Лікування епілептичних енцефалопатій у більшості випадків є інтенсивним і може включати як медикаментозну терапію, так і інші методи: призначення спеціальних дієт, хірургічні втручання. Схема лікування завжди індивідуальна та залежить не лише від різновиду енцефалопатії, а й від особливостей пацієнта: супутніх захворювань, ступеня загальної регресії тощо.

Прогноз щодо подальшого перебігу захворювання завжди індивідуальний. Категорично не можна зволікати з діагностикою і лікуванням, адже прогресування хвороби може призвести до незворотних наслідків.

Відповіді на часті запитання батьків

Все залежить від конкретного синдрому, форми енцефалопатії, особливостей дитини та супутніх захворювань. У низці випадків вдається досягти повного контролю над нападами. Навіть якщо повного вилікування неможливо досягти, сучасні методи допомагають суттєво знизити частоту нападів, уповільнити прогресування хвороби та поліпшити якість життя дитини.

Епілепсія — це хронічне захворювання з повторними епілептичними нападами.
Епілептична енцефалопатія — тяжка форма, за якої, окрім нападів, відбувається негативний вплив на розвиток мозку: виникають когнітивні порушення, затримки мовлення, уваги, моторики. Тобто при енцефалопатії страждає не лише нервова система під час нападу, а й загальний розвиток дитини.

Прогноз індивідуальний. Він залежить від конкретного синдрому, віку дебюту, тяжкості нападів і сприйняття лікування. У частини дітей вдається знизити частоту нападів і підтримувати розвиток. При тяжких формах прогноз менш сприятливий і може супроводжуватися стійкими когнітивними порушеннями. Чим раніше встановлено діагноз і розпочато лікування, тим вищі шанси на поліпшення стану.

Основні симптоми:

  • часті епілептичні напади різних типів (спазми, судоми, абсанси тощо);
  • затримка або регрес психомоторного і мовленнєвого розвитку;
  • труднощі з пам’яттю, увагою, концентрацією;
  • проблеми з мовленням, координацією рухів;
  • можливі зміни поведінки (дратівливість, замкнутість).

Що допоможе саме у вашій ситуації?

Два практичні посібники — для батьків, чиї діти мають епілепсію, та для дорослих пацієнтів.
Чіткі відповіді й покроковий план дій щодо нападів, лікування та повсякденного життя — простою мовою, з доставкою по всій Україні.

Дитяча епілепсія від А до Я
Посібник для батьків

книга Дитяча епілепсія від А до Я
  • Що робити під час нападу — покрокова пам’ятка для батьків
  • Як підібрати й контролювати лікування — аналізи, побічні ефекти, коли змінювати схему
  • Школа, спорт, подорожі — що можна, а чого варто уникати

«Нас лякала не хвороба, а невідомість. Книга розклала все по поличках.»

Епілепсія у дорослих
Посібник для пацієнтів

Епілепсія у дорослих Ілан Блат
  • Як знизити ризик нападів — тригери, режим, приймання препаратів
  • Діагностика й лікування — коли змінювати препарат і які симптоми вимагають уваги
  • Робота, водіння, сім’я — як жити максимально повноцінно

«Написано зрозумілою мовою, з детальними поясненнями найдрібніших нюансів.»