Епілепсія у новонароджених. Що мають знати батьки

Як проявляється епілепсія у новонароджених і які її причини? Чи піддається це захворювання лікуванню у немовлят і що робити батькам?

Нижче ви знайдете покроковий посібник для батьків — він пояснить, як лікують хворобу у новонароджених, що можуть зробити батьки та як мінімізувати наслідки нападів.

У новонароджених спостерігається найбільша кількість нападів серед усіх маленьких пацієнтів, що зумовлено різними причинами. У передчасно народжених дітей із масою тіла менше 1500 грамів судоми трапляються найчастіше.

Згідно з дослідженням неонатальних нападів, проведеним неврологами з Кентуккі (1995 рік), у двох із трьох новонароджених із епілепсією напади проявляються у перші два дні життя. У багатьох дітей судоми припиняються після короткого періоду та не супроводжують їх у подальшому житті.

Ознаки епілепсії у немовлят

Епілепсія у немовлят часто проявляється інакше, ніж у старших дітей, і розпізнати її буває складніше. Найчастіше хвороба проявляється такими симптомами:

• раптові посмикування рук, ніг або обличчя;
• «завмирання» на кілька секунд, ніби дитина втрачає контакт із навколишнім світом;
• незвичні рухи очей: закочування або різкі рухи у сторони;
• раптові зміни дихання, блідість або синюшність шкіри;
• різке закидання голови назад чи згинання/розгинання кінцівок;
• порушення сну або незвична сонливість після нападів.

Батькам важливо звертати увагу на повторювані епізоди, навіть якщо вони здаються короткими або «нешкідливими». Рання діагностика та спостереження у невролога допоможуть підібрати правильне лікування та знизити ризик ускладнень.

Причини нападів епілепсії у новонароджених

Класичні епілептичні енцефалопатії

До цієї групи належать синдром Отахари та рання міоклонічна енцефалопатія (РМЕ).

• Рання міоклонічна енцефалопатія (РМЕ)

Епілептичні напади починаються у перші три місяці життя немовляти, але у більшості випадків з’являються вже впродовж перших 30 днів. Для РМЕ характерне поєднання двох типів нападів — тонічних і міоклонічних, проте частіше спостерігаються саме міоклонічні.

На ЕЕГ фіксується така сама епілептична активність, як і при синдромі Отахари. У більшості випадків причиною є метаболічні або генетичні захворювання. На жаль, прогноз несприятливий — хвороба часто супроводжується високим рівнем смертності й вираженою розумовою відсталістю.

• Епілепсія немовлят із мігруючими нападами

Напади починаються через кілька днів після народження або до двох місяців життя. Синдром характеризується фокальними (вогнищевими) тонічними або клонічними нападами.

Відомо щонайменше сім генетичних мутацій, що можуть їх спричиняти. Прогноз у дітей із цим синдромом несприятливий, оскільки медикаментозне лікування зазвичай не дає результату, а хвороба супроводжується вираженою затримкою розвитку.

Доброякісні генетичні захворювання

• Доброякісні сімейні неонатальні напади

Діагноз установлюють, якщо в родинному анамнезі є випадки судом у ранньому віці. Хвороба зазвичай проявляється між другим днем і третім місяцем життя немовляти.

Напади можуть супроводжуватися тахікардією із зупинкою дихання або без неї. Надалі спостерігаються клонічні рухи — симетричні або на окремих ділянках тіла, при цьому сторона нападу може змінюватися.

Із синдромом пов’язано три генетичні мутації. У більшості випадків він добре піддається лікуванню та проходить до восьмимісячного віку дитини. Однак у деяких дітей у майбутньому може проявлятися епілептична активність.

• Доброякісні несімейні неонатальні судоми (судоми п’ятого дня)

Напади починаються у перший тиждень життя. У 90% випадків — між четвертим і шостим днем, тому їх і називають «судоми п’ятого дня».

Хвороба минає до восьми місяців. Напади зазвичай асиметричні клонічні, можуть починатися з однієї сторони, поширюватися (генералізуватися) і тривати 1–3 хвилини. Зазвичай напади часті й повторювані, іноді спостерігається епілептичний статус.
Причиною є мутація гена KCNQ2.

У новонароджених із судомами п’ятого дня прогноз сприятливий, адже захворювання проходить самостійно. У частини дітей протягом першого року життя може спостерігатися затримка розвитку, але згодом вони наздоганяють однолітків, і це не залишає негативних наслідків.

• Злоякісні генетичні захворювання

Ідеться про епілептичні енцефалопатії із затримкою розвитку, що виникають на тлі генетичних мутацій. Якщо на МРТ головного мозку не виявлено видимих змін, не було ускладнень під час пологів та первинні метаболічні дослідження не дали пояснення, слід провести генетичне тестування, яке допоможе уточнити діагноз і підібрати відповідне лікування.

• Метаболічні захворювання

Багато метаболічних хвороб можуть призводити до неонатальних судом та епілепсії у новонароджених. Попри їх велику кількість, зустрічаються вони надзвичайно рідко.

• Епілептичні судоми, спричинені різними ураженнями

Пошкодження головного мозку у новонароджених може статися через гіпоксію під час пологів, електролітні порушення (гіпоглікемію, гіпокальціємію, гіпомагніємію), інфекційні захворювання нервової системи тощо.

• Цереброваскулярні порушення

Під час таких порушень у головному мозку відбуваються патологічні зміни судин, унаслідок чого порушується мозковий кровообіг.

• Абстинентний синдром

Виникає у випадках, коли під час вагітності мати вживала наркотичні речовини.

Наслідки неонатальних судом у немовлят

Близько третини новонароджених із неонатальними нападами у подальшому мають неврологічні порушення. Також установлено зв’язок між інтенсивністю нападів у новонародженому віці та ризиком неврологічних розладів у майбутньому.

Відповіді на часті запитання батьків

Нам часто ставлять питання про епілепсію у немовлят. Нижче ми зібрали відповіді на найпоширеніші з них.

Чи лікується епілепсія у новонароджених?

У більшості випадків неонатальні судоми минають самостійно через певний час, і тоді можна поступово припинити медикаментозне лікування. Проте навіть якщо напади зникають, лікування все одно потрібне.

Якщо причиною є метаболічні порушення, слід передусім усунути причину — нормалізувати рівень цукру, кальцію, магнію або вітамінів групи B.Найчастіше використовувані препарати при неонатальних судомах, які можна вводити внутрішньовенно для швидкого досягнення терапевтичної концентрації, — фенобарбітал і фенітоїн. Якщо вони не зупиняють напади, застосовують мідазолам, лідокаїн або леветирацетам, а потім інші протиепілептичні засоби.

Коли проявляється вроджена епілепсія

Вроджена або неонатальна епілепсія зазвичай проявляється у перші дні чи тижні життя:

• у більшості немовлят перші судоми трапляються протягом перших 2–3 днів після народження;
• у деяких — синдроми епілепсії з’являються до 2–3 місяців.

Час появи залежить від причини: генетичні мутації, метаболічні порушення або пошкодження мозку можуть викликати напади у різні періоди.

Які перші ознаки епілепсії у немовляти?

Батьки можуть помітити такі прояви:

• раптові посмикування рук, ніг, обличчя або всього тіла;
• короткочасні «завмирання», коли дитина не реагує на голос чи рух;
• незвичні рухи очей (закочування вгору або вбік);
• зміни дихання чи серцевого ритму під час нападу;
• різке напруження або, навпаки, розслаблення м’язів на кілька секунд.

Навіть якщо напади здаються легкими, потрібно обов’язково показати дитину лікареві-неврологу для детального обстеження.

Який вигляд мають судоми у немовлят?

Судоми у немовлят можуть проявлятися по-різному:

• міоклонічні — різкі посмикування рук, ніг або голови;
• тонічні — напруження м’язів, коли дитина ніби «завмирає» у певному положенні;
• клонічні — ритмічні скорочення м’язів, найчастіше кінцівок;
• абсанси — короткочасна втрата уваги чи «завмирання», іноді з морганням;
• при тяжких формах можливе поєднання кількох типів судом одночасно.

Пам’ятайте: судоми у немовлят можуть бути ледве помітними, тому при будь-яких підозрілих рухах або змінах поведінки необхідно негайно звернутися до педіатра чи невролога.

---

---