Епілепсія у дітей. Інформація для батьків

Епілепсія у дітей. Як проявляється, чи можна вилікувати, що можна і що не можна, яке лікування найефективніше і як допомогти дитині жити максимально повноцінним життям.

Нижче ви знайдете корисний посібник для батьків, у якому детально розповідається про захворювання, напади, діагностику і лікування.

Основні висновки

• Епілептичні напади можна контролювати за допомогою правильно підібраного лікування. Деякі діти зможуть вилікуватися і назавжди припинити прийом протиепілептичних препаратів.
• Альтернативні методи та народні засоби не допомагають при захворюванні.
• Більшість обмежень і заборон для дітей з епілепсією є вигадкою й не мають наукового або медичного підґрунтя.
• Деякі форми захворювання можуть бути небезпечні для життя і здоров’я дитини. На них батькам слід звернути особливу увагу.

Причини епілепсії у дітей

Епілепсія трапляється у 7 людей із 1000 і в більшості випадків проявляється вже з дитинства. У 50% дітей захворювання має генетичний характер, тобто передається у спадок. Водночас генетична схильність — не єдина причина виникнення цього захворювання. Виділяють такі причини:

• генетична схильність;
• аномалії в будові головного мозку;
• серйозні травми голови;
• гіпоксія або травми, отримані дитиною під час народження;
• крововиливи в головному мозку;
• новоутворення (доброякісні або злоякісні);
• захворювання головного мозку;
• судинні захворювання, інсульт.

Щоб визначити причину захворювання, потрібно пройти обстеження і звернутися до дитячого епілептолога. Однак не в усіх випадках причину появи нападів можна встановити.

Симптоми епілепсії у дітей

Симптоми епілепсії залежать від типу нападу і від того, у якій ділянці мозку починається епілептична активність. У малюків можуть проявлятися такі ознаки:

• судоми (можуть охоплювати все тіло або лише окремі його частини: руки, ноги, голову, куточки рота тощо);
• абсанси — «завмирання», коли дитина не реагує на оточення;
• мимовільні рухи різних частин тіла (повторювані рухи, як-от сіпання чи здригування);
• сенсорні зміни (спалахи світла, незвичні запахи або звуки, а також відчуття «дежа вю»);
• психологічні прояви (наприклад, тривога, безпричинний плач, перепади настрою).

Напади можуть бути рідкісними — лише кілька разів на рік, або частими. Наприклад, абсанси можуть спостерігатися в дитини десятки разів протягом дня.

Щоб краще розібратися із симптомами, розглянемо, як виглядають різні типи нападів у дітей та як вони проявляються при різних формах епілепсії.

Як виглядають судоми у дітей

• Тонічні. Раптові й тривалі скорочення м’язів, коли кінцівка або все тіло завмирають у вимушеному положенні. Можуть бути локальними або генералізованими.
• Клонічні. Нерегулярні короткочасні спазми з швидкою зміною періодів скорочення та розслаблення скелетної мускулатури.
• Тоніко-клонічні напади. Судомний напад, який може супроводжуватися втратою свідомості й прикусом язика. Напад часто виникає раптово без провісників: дитина падає, починаються сильні судоми, які поступово слабшають і повністю минають. Нерідко малюк не пам’ятає, що з ним сталося.

• Міоклонічні. Мимовільні скорочення окремого м’яза або групи м’язів. Найчастіше уражаються кінцівки, рідше — обличчя і тулуб.
• Абсанси. Часто трапляються у дітей і характеризуються короткочасним завмиранням без втрати свідомості. Під час нападу дитина перериває заняття (розмову, гру) і завмирає з відсутнім поглядом, не реагуючи на ім’я чи інші спроби привернути увагу.
• Дитячий спазм (інфантильні спазми). Проявляється у немовлят і дітей до 2 років. Під час нападу дитина притискає руки й ноги до тіла, голова часто закидається назад, можливе «закочування» очей. На них слід звертати особливу увагу, адже інфантильні спазми — перші симптоми синдрому Веста.
• Інші прояви. В окремих випадках захворювання проявляється чутливими порушеннями в певних частинах тіла, а також галюцинаторними станами: смаковими, зоровими або слуховими. Такі прояви виникають у пацієнтів із фокальною формою в певних зонах головного мозку (детальніше — у статті про ауру при епілепсії).

Класифікація на епілептичні синдроми

Існує багато різних форм захворювання, кожна з яких має свої особливості. Щоби розуміти, з чим саме ви зіткнулися, важливо знати різницю між епілептичними синдромами та енцефалопатіями.

Епілептичні синдроми — це групи захворювань, для яких характерні певні типи епілептичних нападів, специфічні особливості проявів, перебіг і прогноз. Вони класифікуються з урахуванням віку дебюту, типів нападів і особливостей мозкової активності, що виявляються на електроенцефалограмі (ЕЕГ).

Медицині відомо кілька десятків різних синдромів, зокрема:

• абсансна епілепсія дитячого віку;
• синдром Дузе (тяжка міоклонічна епілепсія раннього дитячого віку);
• синдром Янца (юнацька міоклонічна епілепсія);
• доброякісна фокальна епілепсія дитячого віку.

Про останній синдром важливо знати таке: доброякісна епілепсія дитячого віку характеризується тим, що напади частіше відбуваються вночі, і лише у 25% пацієнтів можуть проявлятися вдень. Лікування починають після 2 і більше нападів або одного нападу з патологічною ЕЕГ. Залежно від віку та індивідуальних особливостей пацієнта підбирають відповідний препарат, який дозволяє уникнути нападів і негативних наслідків захворювання.

Особливість цієї форми полягає в тому, що вона проявляється у віці від 3 до 13 років і має схильність до самостійного зникнення. У більшості дітей доброякісна епілепсія минає до 16 років, але це не означає, що захворювання не потрібно лікувати.

Класифікація на епілептичні енцефалопатії

Епілептичні енцефалопатії — це більш серйозні та часто прогресуючі захворювання мозку, при яких епілептична активність впливає на інтелектуальний і психомоторний розвиток дитини.

Приклади епілептичних енцефалопатій:

• міоклонічна енцефалопатія раннього віку;
• синдром Веста;
• синдром Драве;
• синдром Леннокса — Гасто;
• синдром Ландау — Клеффнера;
• електричний епілептичний статус повільного сну (ESES);
• енцефалопатія розвитку та епілептична енцефалопатія.

Причини епілептичних нападів у дітей

Кожна дитина унікальна, тому «провокатори» нападів теж різні. В одних напад починається після нестачі сну, в інших — через сильний стрес, у третіх — через раптовий яскравий спалах світла.

Що може спровокувати напад епілепсії у дитини:

• Нерегулярний прийом протиепілептичних препаратів. Ліки призначаються в дозі, що забезпечує необхідний рівень діючої речовини в крові для стримування нападів. Якщо прийом пропускається, рівень знижується і може виникнути напад.
• Порушення режиму сну й неспання. Повноцінний сон підвищує стійкість організму до нападів; коли сон тривожний, нерегулярний або його замало, захист знижується.
• Стрес. Порушує здоровий сон і спричиняє викид низки гормонів, на тлі яких може розвинутися напад.
• Світлові ефекти. Лише у близько 5% дітей напади можуть провокуватися яскравими спалахами світла. Якщо раніше такої реакції не спостерігалося, імовірність її появи надалі низька.

Наслідки епілепсії для дитини

Напади небезпечні для будь-кого, адже вони раптові й можуть статися в момент, коли падіння призведе до травми. Нерідко діти з епілепсією отримують черепно-мозкові травми, переломи та забої різного ступеня тяжкості. Наприклад, під час гри на майданчику дитина може впасти з гірки або вдаритися об гойдалку.

Чому напади уві сні в дітей особливо небезпечні

Напади епілепсії уві сні можуть становити серйозну загрозу. Це пов’язано з двома основними чинниками.

1. Електричний статус повільного сну (ESES)

В окремих дітей уві сні фіксується тривала епілептична активність без зовнішніх судом — Electrical Status Epilepticus of Slow Sleep (ESES). Така активність може впливати на роботу мозку:

• погіршується пам’ять і увага;
• дитина забуває слова, може з’явитися гаркавість;
• можливий регрес мовних і когнітивних функцій.

2. Нічні напади і ризик SUDEP

Якщо генералізовані тоніко-клонічні напади трапляються частіше кількох разів на рік і виникають уночі, це може бути небезпечно для життя. Існує рідкісне, але відоме явище — раптова несподівана смерть при епілепсії (Sudden Unexpected Death in Epilepsy, SUDEP). У таких випадках пацієнт помирає уві сні, і навіть розтин не виявляє точної причини. Імовірно, під час нападу через нестачу кисню мозок перестає надсилати сигнали до серця і дихання.

⏱ Нічні напади і ризик SUDEP

Епістатус — це напад або серія нападів тривалістю понад 5 хвилин, між якими людина не приходить до тями. Якщо епілептичний статус триває понад годину, він може:

• завдати незворотної шкоди головному мозку;
• стати причиною летального наслідку.

Діагностика епілепсії

Щоби підібрати правильний протокол лікування, кожній дитині необхідно пройти обстеження, яке допоможе скласти повну картину захворювання.

До програми діагностики входять:

• аналізи крові (у деяких випадках — генетичні або метаболічні дослідження);
• ЕЕГ — електроенцефалограма, дослідження електричної активності головного мозку;
• МРТ — магнітно-резонансна томографія, що допомагає виявити структурні й анатомічні патології головного мозку;
• консультація дитячого епілептолога, який правильно проаналізує результати обстежень і підбере ефективний протокол лікування.

Усі діагностичні процедури можна пройти амбулаторно за кілька днів. Немає сенсу госпіталізувати маму з дитиною лише для проведення діагностики, хоча нам відомі численні історії батьків, яких відправляють на періодичні обстеження кожні кілька років.

Як лікують епілепсію у дітей

Лікування підбирається індивідуально. Можна використовувати як один метод, так і їх комбінацію.

• Медикаментозне лікування — основний і найефективніший метод. За допомогою протиепілептичних препаратів близько 70% дітей зможуть позбутися нападів і жити повноцінно, без обмежень. У сучасній медицині застосовують понад 20 протисудомних засобів; правильний підбір дозволяє контролювати напади й мінімізувати побічні ефекти.
• Операція. Рекомендується дітям із фокальною резистентною епілепсією та частими інтенсивними нападами. Тип операції залежить від форми захворювання і особливостей пацієнта; мета — видалити осередок або епілептичну мережу, що спричиняє напади.
• Імплантація стимулятора блукаючого нерва (VNS). Під шкіру в ділянці грудей імплантують невеликий стимулятор, який допомагає запобігати епілептичним нападам.
• Кетогенна дієта. У більшості випадків призначається дітям із фармакорезистентною епілепсією як доповнення до медикаментозної терапії. Її мета — сформувати в організмі підвищений рівень кетонових тіл, здатних зменшувати частоту та інтенсивність нападів.
• Медичний канабіс. У деяких країнах терапія препаратами, збагаченими CBD, уже дозволена й успішно застосовується в лікуванні дитячої епілепсії. Дослідження показують, що такі засоби можуть зменшувати кількість нападів і полегшувати їх перебіг. У країнах колишнього СРСР питання впровадження цієї терапії ще обговорюється і потребує законодавчої бази та підготовки фахівців.

---

Відповіді на часті запитання пацієнтів

Чи можна повністю вилікувати епілепсію у дитини?

У деяких випадках — так. Якщо препарати контролюють напади, то після кількох років їх прийому і відсутності нападів лікар може рекомендувати поступово відмовитися від ліків. Однак різко, а тим більше самостійно, припиняти прийом не можна — це з високою ймовірністю призведе до відновлення нападів.

Чи передається епілепсія у спадок? Які шанси передачі захворювання дитині?

За статистикою, у половини пацієнтів генетичний чинник справді є причиною захворювання, але це не означає, що майбутнім батькам з епілепсією не можна мати дітей.

Генетична схильність до епілепсії може передаватися наступним поколінням, але зовсім не обов’язково, що саме ваші діти матимуть напади. Захворювання може «перескакувати» через 3, 7 і навіть 10 поколінь, тож у вас може народитися цілком здорова дитина.

Орієнтовні ризики невисокі: за материнською лінією — близько 10%, за батьківською — близько 5%.

Що можна і чого не можна при епілепсії?

Завдання лікарів і суспільства — допомогти дитині нормально розвиватися й соціалізуватися, а не обмежувати її заборонами.

До нас часто приїжджають діти з країн колишнього СРСР, яким забороняють майже все, що люблять діти. Переважно такі заборони не мають серйозних підстав і лише заважають розвитку. Численні форуми й блоги в інтернеті публікують матеріали, засновані на таких самих неперевірених джерелах, і часто вводять батьків в оману.

Водночас є два обмеження, яких справді варто дотримуватися.

• Активні види спорту, якщо напади не контролюються препаратами. Перш за все слід уникати видів спорту, що можуть бути небезпечними під час нападу й призвести до травм: катання на ковзанах, сноуборді чи скейті, баскетбол, хокей, верхова їзда тощо. Якщо ж напади під контролем, можна займатися майже всіма видами спорту, окрім тих, що мають високий ризик серйозної черепно-мозкової травми та погіршення стану.
• Перебування у воді лише під наглядом. Дітям з епілепсією можна купатися в морі чи басейні, але обов’язково під наглядом. Якщо дитина приймає душ або ванну, не варто замикавати двері зсередини, щоби близькі могли надати допомогу за потреби.

---

---